10 січня 1932 року в Макарові вийшов у світ перший номер районної газети «За соціалістичні темпи». Її заснував талановитий педагог і журналіст Іван Дмитрович Бурденний. Видання виходило накладом 2250 примірників на двох сторінках двічі на тиждень.
У редакції не збереглися підшивки того періоду. Нині уривки публікацій з «Соцтемпів» доносять до нас лише дослідники державних архівів.
Під час війни провідник північної похідної групи ОУН-Б Міко повідомляв своє керівництво про намір використовувати дві невеликі районні друкарні в Макарові, в яких виходила районна газета, для тиражування листівок націоналістичного змісту (В. Сергійчук. Український здвиг 1941-1955. Наддніпрянщина. - К., 2005. - стор. 26).
У повоєнний час, у лютому 1944 року, Макарівська районна газета вийшла під новою назвою - «Стахановець». Можливо, це був ідеологічний хід у напрямку популяризації стаханівського руху, адже вкрай необхідно було піднімати з руїн знівечену війною українську землю. Проте, з нагоди відзначення 10-річчя виходу у світ «Великої сталінської книги» (курсу історії ВКП(б)), газету перейменовують. У четвер, 30 вересня 1948 року читачі отримали №79 (1872) районної газети під назвою «Сталінський заклик». Це ім'я друкований орган Макарівського райкому партії носив до 29 грудня 1957 року. Від цієї дати газета видається тричі на тиждень на чотирьох сторінках під назвою «Ленінська зоря».
Газета Макарівського райкому компартії України та районної ради народних депутатів Київської області «Ленінська зоря» виходила тиражем до 10 тисяч примірників і мала величезну популярність в районі. 27 грудня 1963 року відбулася перша організаційна сесія заочної школи «робсількорів». До навчання у ній в 60-ті роки XX століття було залучено понад 100 сільських активістів періодичної преси, які постійно публікувалися в районці.
Тематикою матеріалів були здебільшого соціалістичні змагання, друкувалися фото кращих хліборобів, тваринників тощо. Не рідко на сторінках газети з'являлися заголовки на кшталт: «На хуторі Конопельки пияцтву і самогоноварінню бій!».
№10 (4695) від 24 січня 1970 року вийшов об’єднанням 4-х газет під назвою «Ленінська зоря». Його отримали читачі Макарівського району Київщини, Миколаївського району Львівщини, Вільшанського району Кіровоградщини і Лубенського району Полтавщини. 15 січня 1972 року відзначали «5000 зустрічей з читачами за 40 літ» - вперше святкувався ювілей газети. Газету тоді вітали її постійні дописувачі Микола Олійник, Олександр Підсуха, Борис Палійчук, Петро Сиченко. У всі часи районна газета об’єднувала літописців нашого краю.
Отже, не дивно, що саме тут з третього серпня по 9 вересня 1989 року, з нагоди відзначення Дня Макарівщини було вперше опубліковано історичні довідки про села району за Л. Похілевичем, в рубриці «Люба земле моя, Макарівщино».
Постійні передплатники напевно пам’ятають постійні рубрики «Ленінської зорі»: «Суботній вечір», «Літературна сторінка», «Наша пошта», «Сторінка тваринника».
У №55 (7719) від 8 травня 1986 року «Ленінська зоря» опублікувала офіційне повідомлення ТАРС про події на ЧАЕС, а до цього дня макарівці відзначали Першотравень… Потерпілих внаслідок катастрофи переселяли у Макарівський район. Газета не могла бути осторонь. 24 червня матеріалом «Намети біля Гавронщини» була розпочата рубрика «На будівельних майданчиках району», яка розповідала про соцзмагання будівельників житла для переселенців.
Цікаво переглядати матеріали районки у 1991 році. Так, у вівторок, 27 серпня №99 (8739) на першій сторінці «Ленінської зорі» опублікована заява голови Макарівської районної ради Петра Григоровича Ляшка, в якій він закликав у зв’язку з останніми подіями, що відбулися в країні, «…у кожній людині бачити свою матір, батька, сестру і брата, рідного близького, товариша!» В наступному номері було надруковано «Акт проголошення незалежності України»…
Зі здобуттям Україною незалежності, змінилися насамперед ідеологічні засади державного будівництва. Макарівський район не став винятком. Районна газета в черговий раз змінила свою назву. 30 червня 1992 року вийшов у світ останній номер «Ленінської зорі». В четвер, 2 липня 1992 року, №76 (8866) районної газети вийшов під новою назвою - «Макарівські вісті».
Останнє десятиліття XX століття теж мало свій колорит. Так, в номерах, датованих 1994 роком, читаємо: «Передплачуйте найдешевшу і найближчу вам газету «Макарівські вісті». Ціна на піврічний комплект - 120000 крб!»
З 29 квітня 2000 року газету перестали друкувати в Макарові. Через те, що обладнання на МПП «Гарнітура» безнадійно застаріло, газету вперше з 1932 року везуть на друк в Київ, пізніше – в Фастів.
Насамкінець хочеться згадати ще три дати з новітньої історії нашої улюбленої газети. Першого березня 2003 року побачив світ її 10000-й номер, у суботу, 8 травня того ж року, з нагоди 80-ліття Макарівського району, вийшов перший і поки що єдиний повнокольоровий номер «Макарівських вістей».
10 квітня 2003 року 7 сесія районної ради 24 скликання затвердила символіку Макарівського району. Першою, 24 травня в №39 (10022), нову символіку краю в своєму логотипі використала саме районна газета. Це, на мою думку, знакова подія. Адже «Макарівські вісті» - літопис сучасності району, який вже 75 років разом зі своїми читачами. Через районку тече життя людей нашого краю, в її номерах – особливість кожної епохи, душа рідної землі.

Джерело: Букет Є. Літопис довжиною в 75 років // Макарівські вісті. – 2007. – 10 січня. - №3(10390). – с.2.

На сторінках друкованих видань карбується історія певного міста, району, області, країни, які через роки чи навіть століття можна розгорнути і поринути у часи, коли цей  номер вперше відкрив читач.
Преса, яку читали в нашому районі у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., – чергова біла пляма в історії. Слід зауважити, що на сьогодні немає жодної праці, в якій би був проведений аналіз газет, з яких отримували новини жителі Макарівщини.
Ускладнюється дослідження ще й тим, що у районному архіві зберігаються документи, починаючи з 1947-го р., так як усі попередні матеріали згоріли. Але вдалося відшукати примірники районної газети за 1941 р. в Інституті рукописів Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. З 73 номерів, що вийшли у цьому році, було знайдено 67 газет.
Тоді районна газета називалася «За соціалістичні темпи». Видавалася вона уже 10-й рік. Перший номер у 1941 р. вийшов 1 січня, останній – 20 червня. Виходила газета тричі на тиждень: середа, п’ятниця, неділя. Це був один аркуш формату А-5. Іноді часопис виходив на двох аркушах. Тираж у січні 1941 р. становив 3330 примірників, а у червні – 3435. Друкувалася газета у Макарові. Також зберігається в Інституті рукописів примірник за 1 травня 1941 р., хоча за календарем це був четвер.
На першій сторінці газети, зазвичай, друкувалися міжнародні та радянські новини. На звороті газети - новини районного масштабу. Постійна рубрика на цій шпальті «Партійне життя». Найбільше уваги приділялося роботі колгоспів Макарівщини, зокрема, виконання ними партійних планів.
Багато уваги на шпальтах відводилося воєнним діям. Навіть була рубрика: «Війна в Європі, Африці і Азії. Щоденник воєнних дій», де подавалися звіти про бойові дії за межами СРСР. Значна увага приділялася нацистській Німеччині. Досить багато на сторінках «За соціалістичні темпи» передруків виступів лідерів Німеччини.
Останній номер газети «За соціалістичні темпи» вийшов 20 червня 1941 р. Проте в роки війни з Німеччиною жителі району мали можливість отримувати центральні українські газети «Комуніст», «Советская Украина» та дещо пізніше «За Радянську Україну». Це підтверджує запис у щоденнику киянки І. Хорошунової: «В селі поблизу Макарова в одну з ночей з’явилися скинуті з літака газети-листівки. Але на наступний день туди виїхав великий загін німецької жандармерії. Ніхто не знає, що сталося далі…»
У серпні 1941 р. територія Макарівщини була окупована. Нова влада у більшості районів Київської області видає районні газети. Але, на жаль, ні у документах, ні у спогадах нам не вдалося знайти жодної згадки про газету Макарівщини. На нашу думку, тут серед населення розповсюджували київські газети «Українське слово» та «Нове українське слово». Як підтвердження, велика кількість матеріалів про Макарівщину на шпальтах згадуваних газет.
У листопаді 1943 р. територія Макарівщини була звільнена від гітлерівців, у лютому 1944 р. в Макарів повертаються працівники редакції районної газети. І вже 1 березня 1944 р. вийшов перший номер відновленої газети «За соціалістичні темпи», де тепер головним редактором працював Г. Забзалюк.
Редакторський портфель того часу не зберігся, а тому, хто працював у редакції, встановлював лише на основі газетних статей. Головним редактором газети «За соціалістичні темпи» у 1941 р. був А. Березницький, заступником головного редактора – Г. Забзалюк. І, виходячи з кількості статей, припускаю, що у штаті працювали М. Петренко, який описував роботу колгоспів, і А. Глущенко, який писав історичні статті та працював штатним фотографом.