П'ятниця, 23.06.2017
Родинний сайт Букетів - Краєзнавство Макарівщини
Головна | Живиця | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Друзі сайту

Наша кнопка
Родинний сайт Букетів

Код кнопки:

Наше опитування
Яким Ви бачите майбутнє "Родинного сайту Букетів" після видання родинної книги?
Всього відповідей: 45
"ЯК ЖЕ БУЛО ІЗПРЕЖДИ ВІКА…”


Ой, як же було ізпрежди віка.

Ой, як не було неба і землі,

А тільки було синєє море,

На тому морі горіли огні,

Коло тих огнів сиділи святі.

Радять радоньку, кого в море послать.

А святий Петро говоре на то

Та достань, Петро, жовтого піску,

Та посіємо по всьому світу.

Щоб уродилось небо і земля,

Небо зорями, земля квітами.

Ой дай Бо..(же)!

 

Бабусі із заснованого в жовтні 1975-го в селі Грузькому на Київщині фольклорного колективу "Живиця” навіть не здогадувалися, що через тридцять років пісні, які вони весь цей час співають зі сцени сільського Будинку культури, стануть першорядними в жанрі сучасної інтерпретації української традиційної музики, яким нині захоплюються багато естрадних "зірок”.

2001 року в світ вийшов компакт-диск "Ой, як же було ізпрежди віка — традиційні пісні Правобережної Київщини”. Записи, що ввійшли до альбому, було зроблено в селах Макарівського (Комарівка, Ніжиловичі, Грузьке, Козичанка) 1994 року та Києво-Святошинського району (с. Лука) 1997 р., розташованих у межиріччі дніпровських приток Тетерева й Ірпеня. Науковці називають ці землі "перехідною зоною”, адже вони — на межі двох великих фізико-географічних ареалів: лісового й лісостепового. У музичному фольклорі знайдено риси, притаманні поліській, подільскій і подніпровській традиціям.

На відміну від Лівобережної Київщини, етнічна історія якої не відзначається безперервністю, Правобережні землі предки-землероби опанували "ізпрежди віка”. Вочевидь, саме тому зуміли зберегти у своїй пам’яті найдавніший шар фольклору — календарно-обрядовий, що нині відходить у небуття.

За словами етномузиколога Ганни Коропниченко, яка записувала ці пісні, несподіванкою був запис у селі Грузькому на Київщині колядки про створення світу "Ой, як же було ізпрежди віка”, що віддзеркалює космогонічні уявлення наших предків.

Раніше такі колядки зустрічалися здебільшого в Західній Україні. Наприклад, у книжці "Золотослов. Поетичний космос Руси-України” можна знайти аж шість варіантів колядки про створення світу. "До чого ж тут народження Христа?” — запитають зацікавлені. Те, що об’єднує Різдво із Сотворенням світу — важливість події. Оскільки віки, проведені з православ’ям та греко-католицизмом, привчили українців до однієї найважливішої дати — народження Сина Божого, попередні уявлення мусили пристосуватися до неї, й пізніше фактично трансформувалися в єдине свято.

Пісня "Ой, як же було ізпрежди віка” після оприлюднення переросла рівень суто фольклорно-наукового надбання: її активно використовують у різноманітних обробках (найвідомішим став варіант у виконанні Олега Скрипки й Ані Лорак у новорічному мюзиклі "Вечори на хуторі поблизу Диканьки”).

У чому ж така популярність пісні? На одному з музичних форумів знайшлося просте і влучне пояснення: "Характерний голос отих бабусь, без якого ця пісня "академічно” не звучить зовсім”. У голосах учасниць "Живиці” захована саме та магічна українська автентика, яка зачаровує професійних музикантів.

Колядку в автентичному звучанні виконують  Віра Тихонівна Опар’єнко (1922 р.н., соло, заводить), Марія Володимірівна Машовець (1921 р.н., сольний підголосок), Катерина Миколаївна Машовець (1929 р.н.), Одарка Онопріївна Піхур (1913 р.н.), Надія Григорівна Моголівець (1914 р.н.), Раїса Гаврилівна Цируль (1929 р.н.). Багатьох з них уже немає з нами, "Живиця” співає в оновленому складі, але їхні голоси продовжують звучати на телебаченні й радіо в сучасних обробках.

Назву ще кілька відомих варіацій на тему, що мені вдалося відшукати в мережі Інтернет.

Колишній очільник "Братів Гадюкіних” "Кузя” (Сергій Кузьмінський, який тепер ставить електронні досліди під творчим іменем "Qzzaargh”) створив обробку колядки на диску "Giedi Prime Orchestra” з назвою "As It Was from the Ancient Times”. Студія звукозапису "Атлантіс” у серії "Сучасна інтерпретація традиційної української музики” випустила кілька компакт-дисків різних виконавців. "Аби МС” в альбомі "Зелене” цієї серії представили два варіанти колядки — "Дайбо”. А заслужений діяч мистецтв України Юрій Дерський представив її в альбомі "Весільні”.

Грузецькі жінки також зуміли зберегти пісню, що в давнину супроводжувала ритуальні дії дівчат-чарівниць, щоб причарувати хлопців, — "Ой не ходи, Барабашу”. Її переспів зробила група "Papalotl”. Обробки веснянок "Да весняночко-пеняночко” і "Вилети, гулю, вилети” у виконанні "Живиці” увійшли до альбому "Зелене”, а також до диска "Коралі” клавішника гурту "Друга ріка” Сергія Гери.
2003 року презентацію диска "Ой, як же було ізпрежди віка” в Грузькому організували дві громадські організації "Молода Просвіта” і "Грузецьке земляцтво імені Івана Бондаренка”. Учасницям колективу тоді подарували аудіокасети, придбані коштом земляцтва. Це була важлива подія в селі. Раділи і 2004-го, коли Всеукраїнське товариство "Просвіта” ім. Тараса Шевченка перевидало цей диск у серії "Етнічна музика України” з назвою "Коровай”. Хто міг тоді припустити, що лише за кілька років пісні з цього диска набудуть такої популярності! Думаю, що й надалі інтерес до автентичної української пісні невпинно зростатиме, але окрім популярності самих пісень, хочеться, щоб таку саму популярність мали й колективи, які їх виконують, як, наприклад, ансамбль "Живиця” із села Грузького на Київщині.


Євген Букет, "Слово Просвіти", ч.30 (511), 30 липня - 5 серпня 2009 р.

СВЯТО «ЖИВИЦІ»

Минулий тиждень у Грузькому був багатий на події. Вівторковий вечір зібрав багатьох мешканців села на традиційне вже протягом двох десятиліть поспіль святкування Івана Купала. На вигоні біля ставу в центрі села знову зібралася молодь і люди старшого віку, грали музики, звучали купальські пісні, водили танки і пускали на воду вінки, стрибали через вогнище…
З проголошенням незалежності в Грузькому почалося відродження прадавніх традицій, зокрема щороку відзначають Великдень, Трійцю, Івана Купала, Обжинки, Храмове свято тощо. Повернення до витоків, організація і проведення святкувань відбувається з ініціативи та переважно силами фольклорного ансамблю «Живиця», який минулої суботи відзначив своє 35-річчя.
Тож не дивно, що місцеві улюбленці на свій ювілей зібрали повну залу Будинку культури – мешканців і гостей села, які завжди з нетерпінням чекають на черговий виступ «Живиці». Відкрила концерт пісня «Ой як же було ізпрежди віка» у виконанні частини першого складу колективу – Віри Тихонівни Опар'єнко, Марії Володимирівни Машовець, Катерини Миколаївни Машовець, Одарки Онопріївни Піхур, Надії Григорівни Моголівець і Раїси Гаврилівни Цируль. Також до складу «Живиці» тоді входили Марина Леонідівна Дядюк, Марія Йосипівна Новик, Тетяна Кузьмівна Кухар та Лідія Федорівна Бабенко. Багатьох з них уже немає з нами, але їхні голоси продовжують лунати, адже увійшли до двох аудіозбірок української традиційної музики. Останнім часом популярні українські виконавці та діджеї використовують ці записи і створюють ремікси у найсучасніших музичних жанрах.
Живиця – це світла в'язка рідина, липка, з приємним запахом, гірка на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід і видобувається при підсочці лісу, має широке використання в народному господарстві, лікарські властивості. Назву саме цієї, давно відомої в нашому краї речовини обрали гружчанці для першого свого фольклорного ансамблю.
З часу заснування в жовтні 1975 року і до грудня 2004-го художнім керівником і натхненником колективу була Лідія Федорівна Бабенко – бібліотекар, директор Будинку культури, яка була ведучою й суботнього свята.
На концерт завітала й Тетяна Володимирівна Плахотник, викладач музики, яка очолювала «Живицю» в 1986 – 1991 роках. Саме в цей період колектив досяг чи не найбільших успіхів – був відзначений десятком почесних грамот різного рівня, з тріумфом виступав на сцені столичного Будинку композиторів, видав брошуру з текстами пісень, знявся в телевізійній програмі «Перлини душі народної».
Врешті-решт, як результат багаторічної невтомної праці, 1992 року колектив «Живиця» отримав почесне звання – народного самодіяльного фольклорного ансамблю, яке носить й донині.
Нинішня «Живиця», а це Валентина Михайлівна Макарова, Тетяна Михайлівна Вознюк, Надія Миколаївна Машовець, Ніна Іванівна Усачова, Ольга Миколаївна Іванченко, Євгенія Іванівна Петрусь, Галина Петрівна Грущанська, Марія Василівна Кіріллова, Тетяна Степанівна Петрик, Василь Григорович Антонюк, Андрій Володимирович Моголівець, Іван Миколайович Сапура, Андрій Данилович Голубенко, Іван Напиханович Мовлянов, Анатолій Іванович Хохай і художній керівник, директор Будинку культури Тетяна Данилівна Паламар гідно продовжують славні традиції попередників.
На ювілейному концерті 10 липня, організованого за підтримки Гружчанської сільської ради (голова – Леонід Борисович Каран), «Живиця» подарували своїм гостям понад два десятки нових пісень. Також справжню бурю оплесків отримали виступи заснованого в минулому році ансамблю «Кумасеньки» (художній керівник – Галина Грущанська) та дев’ятирічної бандуристки Даші Букет, яка виконала пісню «П’є журавка воду».
До ювілею співочого колективу у холі Будинку культури була приурочена й виставка народних умільців. Свої роботи презентували Лідія Шевельова, Людмила Нетецька і Галина Пустовіт.
Учасники колективу отримали почесні грамоти і подарунки від сільської ради та районного управління культури, а найголовніше – вдячність, повагу й щирі овації від односельців. Адже «Живиця» вже давно стала невід’ємною частиною буття гружчанців.

Євген Букет

На фото: Виступає «Живиця».
Джерело: Макарівські вісті. – 2010. – 16 липня. – №28 (10620). – с. 4. (Без редакційних правок і скорочень).


Пісні "Живиці" в методичці 1993 року

Список пісень:



"Живиця", с. Грузьке - Ой, як же було ізпрежди віка (2:21)
   
Олег Скрипка feat Ані Лорак - Вечори на хуторі поблизу Диканьки (фінальна) (4:01)

Qzzaargh - As It Was from the Ancient Times (7:34)

Аби МС - Дайбо (5:03)

Аби МС - Дайбо (реприза) (1:20)

Юрій Дерський -  Ой, як же було ізпрежди віка (3:01)

Dj Ram - Ой, як же було ізпрежди віка (3:27)
   
"Живиця", с. Грузьке - Да весняночко-пеняночко (0:55)

Сергій Гера - Да весняночко-пеняночко (4:26)

Юрій Дерський - Да весняночко-пеняночко (2:28)
   
"Живиця", с. Грузьке - Вилети, гулю, вилети (2:36)

Аби МС - Вилети, гулю, вилети (5:31)

Сергій Гера - Вилети, гулю, вилети (05:28)

"Живиця", с. Грузьке - Ой не ходи, барабашу (1:51)

Papalotl - Oh don’t come walking you barabash (2:47)

Дримба да дзига - Барабаша (2:53)

"Живиця", с. Грузьке - Ой пошла б я на вулицю погуляла (2:17)
   
"Живиця", с. Грузьке - Свекорко невістку на порозі стрічає (0:57)
   
"Живиця", с. Грузьке - Чи не можеш, моя мати, вийти з хати (1:14)
   
"Живиця", с. Грузьке - За нашою границею (1:41)
   
"Живиця", с. Грузьке - Петрівочка мала нічка (1:34)
   
"Живиця", с. Грузьке - Ой купався Іван (1:04)

Лукині роси - Ой купався Іван (1:04)
   
"Живиця", с. Грузьке - Пожену я на яр товар (3:28)


"Живиця", с. Грузьке (2009 live, День села) - Гімн села Грузьке (3:39)

"Живиця", с. Грузьке (2009 live, День села) - Там, під Львівським замком (3:47)
Форма входу
Пошук і переклад

Календар новин
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Hit Counter

Free counter and web stats

Перевірений учасник UA-НЕТУ!

Онлайн всього: 1
Гості: 1
Користувачі: 0

free counters

Курси валют
Курси валют
Курси валют

© Родина Букетів 2017, всі права захищено